ЗАПОБІГТИ, ВИЯВИТИ, ДОПОМОГТИ!

Вівторок, Листопад 4, 2014

         

Що таке затримка мовленнєвого розвитку ( ЗМР) та її наслідки?

 ЗМР – повна відсутність мовлення або значне відставання у дітей раннього віку. Якщо вчасно не помітити відставання у мовленнєвому розвитку малюка, ЗМР може перерости у складний системний дефект – загальний недорозвиток мовлення ( ЗНМ), який важко подолати.

Як можна виявити ЗМР ?

         Як зазначає дефектолог О.Жукова, ЗМР можна виявити вже з перших днів життя дитини. Ознакою, яка повинна насторожити батьків, є слабкий монотонний крик новонародженого.

Слід обов’язково проконсультуватися у логопеда, якщо виявили такі особливості:

  • у кінці 1-го місяця немовля не кричить при неприємних відчуттях ( наприклад, коли воно мокре чи хоче їсти);
  • у кінці 4-го місяця не посміхається, коли з ним розмовляють;
  • у кінці 5-го місяця не вимовляє окремі звуки чи склади ( типу «ба-ба-ба», «га-га-га»), не намагається, знаходячись на руках у мами, відшукати поглядом названі нею об’єкти ( « Де тато?»);
  • у кінці 7-го місяця не намагається привернути увагу до себе певними звуками;
  • у кінці 9-го місяця у мовленні відсутні повторювальні однакові склади, які звучать як одне слово, наприклад: «ма-ма», « дай-дай»;
  • у кінці 10 –го місяця малюк не може повторити за дорослим близько 8-ми різних звукосполучень та складів, не може заперечно похитати головою « ні-ні», помахати рукою на прощання ( « бувай – бувай»);
  • у кінці 12 –го місяця не вимовляє жодного осмисленого «дитячого слова» , яким малюк називає одні й ті самі предмети, осіб, ситуації, не прислухається до музики, не може виконати просту інструкцію (наприклад «дай машинку»);
  • у кінці 15-го місяця не вживає адекватно слова «мама» і «тато»;
  • у кінці 19-го місяця не вимовляє осмислено слова, не показує частини тіла, які називає дорослий;
  • у кінці 29-го місяця не розуміє значення слів « великий – маленький».

Зазначені показники вказують на передумови виникнення затримки мовленнєвого розвитку малюка.

Які можливі  причини затримки мовленнєвого розвитку?

Причини ЗМР численні, серед них можна назвати такі: педагогічна занедбаність, відсутнє чи недостатнє спілкування з малюком, загальна ослабленість дитини після перенесених нею інфекційних захворювань, ускладнення під час вагітності та пологів матері, травма під час пологів у немовляти.

Які є види затримки мовленнєвого розвитку?

Як зазначають науковці В.Вєтрова, О.Смирнова, Л.Садовникова, у дітей можуть виникати такі види ЗМР:

І. Затримка на стадії емоційного спілкування.

Емоційний контакт з дорослим замінює у дитини вербальну комунікацію: малюк посміхається, лащиться і в спілкуванні з дорослим йому достатньо вияву цих емоцій.

ІІ. Затримка на стадії називання.

Дитина намагається сказати те чи інше слово лише після того, як його промовив дорослий. У конкретній змодельованій дорослим ситуації вона називає предмет, проте при живому спілкуванні замінює слова вказівними жестами, вимогливими вигуками і т.д. Це призводить до того, що малюк стає знервованим, вередливим, адже не може усвідомити, чому його не розуміють ні дорослі, ні однолітки.

ІІІ. Відсутність інтересу до спілкування.

 У дитини не виникає потреби у налагодженні емоційних та вербальних контактів з оточуючими. Це може виявитися в прагненні робити все самостійно, без допомоги дорослого, який не потрібен малюку ні як партнер по спільній діяльності, ні як співрозмовник. Дитина мугикає, продовжує маніпулювати предметами не реагуючи на звернене мовлення.

ІY.Затримка на стадії «дитячих слів».

Дорослий, намагаючись досягти якомога тіснішого контакту з дитиною використовує в своєму мовленні «дитячі слова» - типу « ам-ам»( «їсти»), « ту-ту» ( «поїхали»), і т.п., що гальмує формування у малюка правильного мовлення.

Раннє дитинство ( від народження до 3-х років) особливий період у житті людини, що є стартовим і відіграє визначну роль у становленні та подальшому розвитку особистості. Це час коли малюк вчиться ходити, оволодіває предметною діяльністю; крім того, це період інтенсивного формування мовлення. Саме тому слід не втрачати можливості пограти і поспілкуватися з малюком. На сьогоднішній день я зустрічаюся досить часто на практиці з тим, що батьки  звертають мало уваги на розвиток мовлення у дітей. Дефекти мовлення малюків які ті­шили батьків, з часом стають серйозною перешкодою в спілкуванні, гальмують розвиток  і врешті-решт, перешкоджають навчанню в школі. Тому при наявності недоліків мовлення в дітей, надзвичайно важливо, щоб батьки вчасно звертали увагу на етапи розвитку мовлення у дітей та періоди появи звуків мовлення, адже дефект мовлення легше попередити, ніж потім виправити.

         Про проблему розвитку мови дошкільника в сім`ї, наголошувала ще майже три десятиліття тому А.М. Богуш, яка ще тоді звертала увагу батьків на зловживання телебаченням дітьми дошкільного віку. Вона ще тоді говорила що:« телевізор відволікає малюка від рухливості, гальмує його рухи, в зв’язку з цим вже на ранніх етапах розвитку дитини спостерігається  «рухливий голод», сучасні діти більше знають ніж уміють. Відомо що дошкільники надзвичайно вразливі. Те що вони бачать на екрані, ототожнюється із реальним життям; відділити побачене від дійсного вони ще не можуть».

Виходячи з власної практики хочу запевнити, що проблема, яка існувала давно, є досить актуальною і на теперішній час. Адже і на сьогодні рідко коли телевізор виступає помічником батьків у вихованні дитини. Батьки мають чітко усвідомити, що дитина повинна дивитися лише дитячі передачі. Після перегляду телепередач провести бесіду з дитиною, з`ясувати, що вона засвоїла, чи все правильно зрозуміла. Запропонувати дитині переказати дорослим, що вона побачила – це сприяє розвитку зв’язної мови. Контролювати тривалість перегляду, тривалість телевізійної передачі для дошкільнят в нормі становить 30 хвилин.

Практикою доведено, що будь-який дефект мовлення можна виправити, якщо батьки співпрацюють з логопедом, вихователями, цікавляться успіхами своєї дитини та дотримуються порад педагогів. Найперше, і дуже важливо, слід потурбуватися про те, щоб усіма способами, за підтримки слова, сприяти формуванню у свідомості дітей багатого і сталого внутрішнього змісту, сприяти точному мисленню, виникненню і зміцненню значущих думок, уявлень і творчої здатності комбінувати їх. Для того, щоб мовлення розвивалося, діти мають бути оточені речами, які вони можуть розглядати, вивчати в іграх і праці, і результати спостережень відобразити у словах. Дорослі не мають відмовляти дитячому проханню пограти разом із нею. Гра допоможе батькам проаналізувати свої дії і мову у стосунках з дитиною, оскільки гра – це дзеркало сімейних стосунків. У грі дитина копіює  жести,  міміку,  інтонацію і зміст мовлення дорослих. Дорослі повинні усвідомити для себе значущість своєчасного становлення дитячого мовлення, спілкуватися з дитиною орфоепічно та граматично правильною українською мовою, що сприятиме цілісному й гармонійному розвитку особистості.