Складові мудрої батьківської любові

Неділя, Вересень 10, 2017

•  Навчіться вислуховувати свою дитину, бути терплячими. Не поспішайте завершити замість неї фразу, думку; не підганяйте та не перебивайте.

•  Уникайте спокуси задовольнити будь-яке бажання дитини.

•  Давайте дитині посильні доручення та стежте за їх виконанням. Не намагайтеся виконувати замість сина або доньки будь-яку справу.

•  Не нав'язуйте свою думку або волю: краще аргументовано доведіть, що зробити краще так, як ви пропонуєте.

•  Привчайте аргументувати свої вчинки: пропонуйте їй щоразу замислюватися над тим, що вона хоче робити або що робить.

•  Спонукайте пізнавати навколишній світ.

•  Створіть для дитини безпечні умови перебування та пізнання — закрийте розетки, заховайте сірники, приберіть скло, яким можна порізатися тощо.

•  Пояснюйте призначення та користь різних речей, предметів, правила користування ними зрозумілою мовою, але без сюсюкання і зайвого спрощення.

•  Вчасно привчайте дитину до самообслуговування. Вигадуйте для цього ігрові форми, зацікав­люйте, заохочуйте.

•  Навчайте дитину шанувати і любити своїх батьків, дідусів і бабусь, братиків або сестричок. Не допускайте її самоствердження за допомогою інших.

•  Будьте прикладом для дитини. Адже дитина є дзеркалом сім'ї.

•  Шануйте свою дитину, не принижуйте її гідність — не вживайте груби слів, не кепкуйте з ди­тини через її невмілість, не застосовуйте фізичні покарання.

•  Любіть дітей не сліпою, а мудрою любов'ю, яка допоможе їм вирости хорошими людьми, вдячними вам і здатними до самореалізації в різних життєвих умовах.

 

 

У якому віці ліпше розпочинати навчання дитини в дошкільному навчальному закладі?

До кожної дитини потрібен індивідуальний підхід, тому однозначно від­повісти на це запитання складно. Якщо дитина самостійна, розвивається відповідно до віку, то її можна сміливо довіряти вихователям уже на третьо­му році життя. Хворобливим та менш самостійним дітям ліпше бути вдома з батьками до трьох років.

Чимало батьків хочуть оформити до дошкільного закладу малят, яким ви­повнився рік чи півтора. Але радимо зачекати. Адже дитина в такому віці ще потребує особливого догляду, який може забезпечити тільки мама.

Ураховуйте, що діти третього року життя легше адаптуються до умов до­шкільного закладу, ніж 4-5-річні діти.

Чому дитина вранці не хоче йти до дитсадка, а ввечері додому?

 

Усі батьки мріють про те, щоб дитина вранці залюбки і з гарним на­строєм бігла в дитсадок, а ввечері, побачивши маму або тата, збирала іграш­ки, прощалася з дітьми, вихователями і спокійно поверталася додому. Але, на жаль, так буває не завжди.

Легко і без сліз дитина вранці прощається з мамою/татом лише тоді, коли вже цілком адаптувалася до дитячого садка — коли образ батьків уже міцно закріпився в дитячій свідомості.

А от іти додому дитина не хоче здебільшого тоді, коли бере участь у ціка­вій грі або саме зайнята іншим видом діяльності. Якщо так трапляється часто, укладіть з дитиною угоду: ви приходите по неї ввечері і дозволяєте їй погра­тися ще 10 хвилин, щоб вона завершила усі справи й попрощалася з друзями й вихователями. Це буде чесно щодо дитини, адже навіть дорослим складно миттю відірватися від цікавого заняття. Або ж заплануйте разом якусь цікаву справу після дитячого садка: наприклад, погодувати бездомного собаку, почи­тати цікавий дитячий журнал, погратися на спортивному майданчику поряд з домом тощо.

 

 

 

Чи можна полегшити період адаптації дитини до нових умов? Як це зробити?

Можна й потрібно. Ось кілька порад, як це зробити.

*  Намагайтеся якомога раніше тренувати систему адаптаційних меха­нізмів дитини — привчати до умов і ситуацій, у яких їй потрібно змі­нювати свою поведінку.

•  У жодному разі не обговорюйте у присутності дитини проблеми, пов'язані з дитячим садком. Не показуйте дитині, що ви хвилюєтеся, боїтеся або в чомусь невпевнені.

•  Довідайтеся про всі режимні моменти в дитячому садку та введіть їх у режим дня дитини заздалегідь. У вихідні намагайтеся дотримува­тися такого самого режиму.

*  Якомога раніше познайомте дитину з вихователями й дітьми у групі, куди вона незабаром прийде.

*   Завчасно формуйте позитивне ставлення дитини до відвідування ди­тячого садка. Розповідайте веселі історії із життя знайомих вам ді­тей, які ходили до дитячого садка, діліться своїм досвідом.

•  У перший тиждень відвідування дитячого садка залишайте там дити­ну на дві-три години.

•  Розкажіть дитині, що вона завжди може звернутися по допомогу до вихователя. Ім'я та по батькові вихователя постійно згадуйте під час розмов про дитячий садок. Його образ має бути позитивним у свідо­мості дитини.

*   Готуйте дитину до тимчасової розлуки з вами і давайте зрозуміти, що це неминуче, оскільки вона вже доросла. І найголовніше — по­стійно пояснюйте дитині, що вона для вас, як і раніше, найдорожча й найулюбленіша.

Як подолати переживання батьків в адаптаційний період

малюка ?

Насамперед усвідомте, що всі батьки дошкільників через це проходять. У жодному разі не картайте себе за те, що ви робите щось погане, залишаючи дитину в дошкільному закладі. Будьте впевнені в тому, що малюк звикне до сад­ка, що в нього з'являться там нові друзі.

Контролюйте свої емоції. Дитина відчуває ваші страхи й переймає їх. Якщо ви будете впевнені в тому, що все робите правильно, то й дитина буде спокійна.

Не тримайте в собі тривоги й переживання. Обговорюйте їх із чолові­ком, батьками, подругами, мамами інших дошкільників із групи, яку відвідує ваша дитина, педагогами дошкільного закладу.

Будьте впевнені й послідовні у своєму рішенні. І не бійтеся аргументува­ти його дитині.