Розвиваємо руку - розвиваємо мозок

Понеділок, Листопад 27, 2017

 

                      Руки вчать голову, потім, порозумнівши,                   

голова вчить руки, а вмілі руки   

       знову сприяють розвиткові мозку.

Іван Павлов, фізіолог

Рука настільки пов'язана з нашим мисленням, з переживаннями, з працею, що стала допоміжною частиною нашої мови. Все те, що є в людині невловимого, невимовного, що не знаходить слів, шукає вираження через руку.

Жест, як слово, може піднести людину, заспокоїти, образити, приголубити, вселити віру, підтвердити слова, зробити їх вагомішими. Психологи називають жести невербальними, тобто несловесними компонентами комунікації.

 

Спостережливі дорослі, які мають досвід спілкування з дітьми, помічають, що дитина до чотирьох років більше зображує, показує, ніж розповідає, пояснює. У цьому віці артикуляційні органи ще "не встигають" за думками, почуттями, бажаннями, а руки, тіло вже засвоїли способи передачі інформації. До того ж кмітливі діти, які добре говорять, користуються руками при поясненні зовсім не рідше ніж небагатослівні діти.

Саме за культурою поведінки, за жестами дитини нам вдається побачити в якій сім'ї вона виховувалася, наскільки дорослі прищеплювали їй правила і норми людського співжиття. Досить важливо формувати у дитини вміння спілкуватися не лише словесно, а й за допомогою міміки і жестів.

Василь Сухомлинський писав, що витоки здібностей і обдарувань дітей знаходяться на кінчиках їхніх пальців. Від них, образно кажучи, йдуть якнайтонші струмочки, що живлять творчу думку. Що більше впевненості та винахідливості в рухах дитячої руки, то тонша взаємодія руки зі знаряддям праці, то складніші рухи, необхідні для цієї взаємодії, то яскравіша творча стихія дитячого розуму. Що більше майстерності у дитячій руці, то дитина розумніша.

Одним із показників і умов нормального фізичного та нервово-психічного розвитку дитини є розвиток її руки, кисті, ручних умінь або, як прийнято називати, дрібної пальчикової моторики.

Психологи зазначають, що розумові здібності дитини починають формуватися дуже рано і не самі по собі, а в міру розширення її діяльності, в тому числі загальної рухової та дрібної моторики рук.

На сучасному етапі розвитку знань про раннє дитинство підтвердилася ідея самоцінності перших років життя дитини як фундаменту формування її особистості. В цей період закладаються основи таких якостей, як компетентність, самостійність, творчість тощо.

Визначальними у розвитку особистості дитини є соціальні умови її життя, тобто спілкування, навчальний вплив, організація життя в цілому, вплив навколишнього середовища тощо. При цьому саме педагогічний вплив багато в чому визначає рівень розвитку дитини.

Життя висуває щоразу складніші вимоги не лише до дорослих, а й до дітей. Невпинно зростає обсяг інформації, яку діти повинні засвоїти не механічно, а осмислено.

Оскільки процес навчання має у своїй основі фізіологічну діяльність мозку, то, безперечно, успіх педагогічної роботи залежатиме більшою мірою від того, в якому об'ємі і наскільки правильно в ній використовуються фізіологічні можливості мозку. Нині особливо гостро стоїть питання про ті умови, за яких ці можливості були б реалізовані, можливо, повніше і при цьому без перенавантаження, перевтоми мозку. Щодо цього, то найефективнішим є використання впливу рухової активності та позитивних емоцій, які тонізують мозок.

Достовірно відомо: що більше дрібні рухи підвладні руці, то ліпше прогресує розвиток розумової діяльності.

Рухи пальців і кисті рук дитини мають особливу розвивальну дію. Регулярні вправи з пальцями поліпшують пам'ять, розумові здібності дитини, усувають її емоційне напруження, поліпшують діяльність серцево-судинної і травної систем, розвивають координацію рухів, силу та спритність рук, підтримують життєвий тонус.

Спеціалістами доведено: щоденний масаж кисті, пальчикові вправи і заняття з оволодіння мовою пришвидшують її розвиток на три-чотирм тижні вже в першому півріччі другого року життя. Розвиток дрібних рухів пальців рук передує появі артикуляції складів. Отже, рухова активність кисті збільшує запас слів, сприяє їх осмисленому використанню.

Ефективний розвиток дрібної моторики рук саме в період дошкільного дитинства важливий тому, що в школі, у зв'язку з переважанням математичного матеріалу, дитина дуже рано стикається з написанням цифр і змушена працювати в зошиті у дрібну клітинку.

Учителі-практики знають, що дитина загалом може непогано розуміти матеріал, але через труднощі у написанні цифр та інших математичних записів часто отримує незадовільні оцінки, що, в свою чергу, погано впливає на бажання дитини вивчати цей предмет. Якщо ж поганий розвиток моторики супроводжується недоліками розвитку уваги і пам'яті, то це часто призводить до загального відставання з предмета. Причому відставання обумовлене проблемами, які фактично не стосуються власне математики як навчального предмета. Таким чином, багато проблем, пов'язаних з вивченням математики у школі, були б зняті при якісному і методично грамотно організованому дошкільному періоді навчання дошкільника.

Робота з розвитку дрібної моторики має починатися задовго до того, як дитина піде у перший клас. Таким чином вирішуватимуться два завдання: по-перше, загальний інтелектуальний розвиток, по-друге, готовність до оволодіння навичками письма,   що  в   майбутньому   допоможе   уникнути   багатьох   проблем   шкільного навчання.