ХОРЕОГРАФІЯ ЯК ВИД МИСТЕЦТВА, ЩО СПРИЯЄ ВСЕБІЧНОМУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Понеділок, Жовтень 17, 2016
  • ХОРЕОГРАФІЯ ЯК ВИД МИСТЕЦТВА, 
    ЩО СПРИЯЄ ВСЕБІЧНОМУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ 

    Дитячий садок-це перша сходинка становлення особистості. Саме в дитячому садочку дитина отримує всі умови для різностороннього розвитку. Хореографія-один із видів мистецтва, який поряд з іншими видами діяльності сприяє всебічному розвитку дитини. Кожен вид мистецтва має свої специфічні закони відображення життя, свої особливі форми вираження, методи і матеріали. Письменник пише повість, користуючись словом. Композитор в своїй творчості користується звуками музики, художник-фарбами, скульптор - пластичними матеріалами. А хореограф – виразною пластикою тіла, рухами, мімікою, жестами. Але всі види мистецтва об’єднує одна ціль - створення краси, яка рівнозначна душевній і фізичній досконалості. Адже краса в мистецтві породжує в людині благородні наміри до самовдосконалення. 
    Хореографічне мистецтво - синтетичне. Воно дозволяє вирішувати завдання фізичного, музично-ритмічного, естетичного та психічного розвитку дитини. Сприяє іі духовному збагаченню, творчому розвитку, формуванню моральних якостей. Хореографічна діяльність дитині дошкільного віку потрібна, щоб не пропустити сенситивного періоду, коли використання задатків стає найбільш своєчасним для розвитку спеціальних здібностей та особистості. Вважається, що періодом розвитку у дитини ритмічності, пластичності, загальної танцювальності є вік 4-6 років, у деяких дітей і раніше, в залежності від індивідуальних особливостей дитини. Хореографічний процес базується з кількох етапів: 
    1-й: освоєння азів ритміки, азбуки класичного танцю, нескладних елементів історико - побутового, бального та народних танців. 
    2-й: вдосконалення отриманих знань, продовження вивчення класичного екзерсису, освоєння танців і знайомство з сучасним танцювальними напрямами. 
    3-й: спеціалізовані заняття для дітей, що проявили певні здібності до танцю. 
    Саме 1-ий етап навчання хореографії протікає в дитячому садку. 

    ХОРЕГРАФІЯ В ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ 

    Заняття хореографії - одне з найулюбленіших занять дітей. Лікарі називають дошкільний вік дитини - віком рухової марнотратності. Адже у дітей даного віку стільки багато енергії, що вони надають перевагу таким заняттям, де можна рухатися, проявити себе, відкрити свої почуття і настрій, дати волю своїй уяві і фантазії, самореалізуватись. А наукою доведено, що тільки під час музично-рухової, хореографічної діяльності розкриваються природні задатки і обдарування дітей. 
    В дитячому садочку зміст і структура

  • хореографії повинні відповідати : 
    - віковим особливостям дітей 
    - провідній ігровій діяльності в даному віці. 
    Самі заняття направлені, щоб: 
    - приносити користь дитині, зміцнювати здоров'я дитини; 
    - розвивати фізичні якості, такі як витривалість, координація рухів; 
    - формувати вольові якості, такі як вміння долати труднощі, наполегливість, дисциплінованість, витримка; 
    - зміцнювати м’язово-руховий апарат; 
    - сприяти творчому процесу; 
    - розвивати-художньо-естетичні смаки; 
    - культуру поведінки і спілкування; 
    - розширити знання і кругозір дитини в світі мистецтва. 
    Завдання хореографа отримати не професійного танцівника, а провести дитину через перший етап хореографічного процесу, що включає засвоєння азів ритміки, азбуки класичного танцю, нескладних елементів історико-побутового, бального, народного танців Вирішальна роль у вихованні інтересу до занять хореографії залежить тільки від педагога, від методів, які він використовує. Насамперед, це створення атмосфери, в якій дитина може працювати невимушено, без надмірних зусиль і перевантажень, радісно. Це підбір цікавих ігрових завдань, сюжетів для розлучення рухів, колективно-порядкових вправ, танцювальних елементів та таночків. Слід пам’ятати , що для хореографа важливий результат, а для дітей важливий процес, а не результат. Потрібна якісна, доступна мета і досягаючи її дитина проявить себе. Навчання хореографії - це завжди діалог, навіть, коли учень маленький. Але від його наполегливості, направленості і професіоналізму хореографа залежить успіх спільної праці. 

    ТАНЕЦЬ - ОСНОВА ХОРЕОГРАФІЧНОІ ДІЯЛЬНОСТІ 

    Заняття хореографії базується на розученні рухів, вправ, елементів танцю, перешикувань і, звичайно, танцях. Танець - є основою хореографічної діяльності, джерелом естетичних вражень дитини, формує іі «художнє я». Танцювальне мистецтво включає в себе розвиток відчуття ритму, вміння чути і розуміти музику та погоджувати з нею свої рухи; розвиває і тренує м’язову силу корпусу ніг, пластику рук, грацію, виразність. 
    Заняття танцем формує правильну поставу, прищеплює основи етикету, грамотної манери поведінки, дає уявлення про акторську майстерність. Крім того, дуже важливо, що танець сприяє психологічній розрядці, подоланню негативних емоцій, знімає напруження. Діти прагнуть виразити себе саме через танець. 
    Танець складається з кількох фігур, кожна з яких - це певна кількість рухів і перешикувань. При розученні танцю слід пам’ятати, що у дітей дошкільного віку наочно-образне мислення і провідний вид діяльності -гра. Обов'язково рух має мати певну асоціативну назву, що допомагає дітям уявити, що саме і чому вони вивчають. Ігрове завдання робить процес вивчення цікавим. Майстерність хореографа полягає в тому, щоб орієнтуватися на особливості дітей групи і знайти певний метод, крім показу, щоб полегшити їх сприймання даного завдання, допоможе зорієнтуватися в просторі, швидко знайти своє місце у фігурі, в залі. Я використовую для розучення танцю метод мнемотехніки, а саме мнемотаблиці. 

    Танець - це маленька модель життя в декількох хвилинах зі своїми емоціями та переживаннями. 
    А.В.Вавілін 
    Танець – поема, в ній кожен рух слово. 
    М. Гертруда 

    Танець - твій пульс, биття твого серця, твоє дихання. Це ритм твого життя. Це вираз в часі і в русі, в щасті, радості, смутку, заздрості. 
    Американський легендарний танцюрист Жак де Амбуаз 

    Танцюючи, людина дозволяє собі розкіш бути собою. 
    Вергіліо 
    Танець може виявити всі таємниці, які криються в музиці. 
    Ш. Бодлер 

    У русі сила росте й набирає міць. 
    Вергіліо 

    Хореографія для дошкільнят: навіщо і як? 
    Останнім часом мистецтво танцю посіло чільне місце в системі художньої освіти дошкільнят. Навчати свою доньку або сина у хореографічній студії нині модно і престижно. 
    Уроки танцю суттєво впливають на формування індивідуальності дитини, спричинюють її глибокі внутрішні зміни. Щоб найповніше застосувати різноманітні розвивальні можливості хореографічного заняття, слід пам’ятати, що уроки танцю,

  • це передусім, уроки мистецтва, яке є могутнім чинником становлення емоційно-особистісного життя людини. На жаль, чимало дорослих вважають танець лише своєрідної гімнастикою. Між тим, виховання емоційності, духовності – найважливіший аспект хореографічних занять. 
    Хореографічні вправи дають уявлення про класичний танець. Класичний танець - це вид хореографічної пластики, побудований на певних строгих законах. Він являє собою чітко вироблену систему рухів. Проте саме в дитячому віці закладаються основи класичного танцю, дається початкова освіта. Класичний танець спрямований на вироблення необхідних хореографічних навичок: розвиток виворотності, зміцнення мускулатури, стоп і підйому, розвиток еластичності зв'язок і м'якість рухів. Якщо дитина прагне виразити себе за допомогою руху, не обмежуйте її, допомагайте розвивати виразність, пластичність, загальну культуру руху. 
    На колективних заняттях вивчаються найпростіші танцювальні елементи і композиції. Діти вчаться працювати у взаємодії один з одним, розуміти і відчувати партнера. Всі навички та вміння, придбані на колективних заняттях, стануть в нагоді дітям в подальшому житті. Дитина, яка вміє танцювати, розвивається швидше і гармонійніше своїх однолітків. 
    Існує думка: чим раніше розпочати формування фізичних умінь, потрібних для мистецтва хореографії, тим більшого успіху буде досягнуто. 
    Чимало викладачів, зважаючи на таку ідею, заради творчої самореалізації або високої оцінки збоку керівництва та батьків ставлять за мету створення танців для показових виступів. Вихованці для таких спеціалістів є лише своєрідним матеріалом (як фарби для художників), а уроки цих педагогів передбачають вивчення складних для малят рухів і отримання дітьми фізичного та нервового навантаження. Чи отримує дитина задоволення від таких занять? Чи покращується її здоров’я, чи розвиваються творчі здібності у той час, коли її змушують виконувати непосильні завдання?. Звісно ж, ні. Адже здоров’я дитини залежить від фізичного та емоційного комфорту. 
    Тому не варто добиватися швидкого зовнішнього результату за будь-яку ціну. Пам’ятаймо: головне – не нашкодити здоров’ю дитині.